Байкал, місце куди хочется повернутися

Коли йдеться про Байкал, науковці мимоволі переходять на мову найвищих ступенів: найглибше озеро у світі (1642 м), найбільший у світі запас вільної прісної води (23 600 кубічних кілометрів), у 5 разів перевищує об’єм п’яти Великих Американських озер разом узятих… Причому за чистотою та вмістом розчинених солей ця вода наближається до дистильованої. Видимість у байкальських глибинах може сягати 40—45 метрів — як у найпрозоріших тропічних морях. За площею, щоправда, озеро займає лише 6-те місце у світі, але її можна порівняти з територією Бельгії чи Нідерландів. А якщо врахувати унікальну флору й фауну, багату історію та мальовничі пейзажі, то стає ясно, що місцевість має приваблювати туристів, зокрема й дайверів.

Коли наприкінці червня я прибув до бази відомого дайвцентру в селищі Листвянка, на узліссях і околишніх схилах ще квітли кульбаби й літали перші метелики, а температура води була лише 2 градуси. На початку першого літнього місяця на поверхні Байкалу ще можна побачити крижини.

Якщо на Червоному, Чорному чи будь-якому іншому морі до дайвсайтів треба довго діставатись автомобілем або катером, то в Листвян-ці цікаві місця для занурення є просто в межах населеного пункту. До них можна дійти пішки вулицею, по один бік якої стоять будинки, а по інший розкинувся неозорий Байкал.

Сонячні зайчики миготять на гальці, що встеляє дно. Подекуди зі скельних уламків звисають зелені бороди водоростей… Спочатку дно плавно знижується до 5—6 метрів, а далі різко спадає в глибоку синяву гігантськими східцями. Зупиняюся на позначці 40 метрів, а схил продовжується.

 

Узбережне мілководдя займає в Байкалі незначний відсоток площі. За максимальної глибини 1642 метри середня глибина водойми становить 744 метри! Мало на світі найдеться озер із такою абсолютною глибиною!

Читайте также  Впервые Санкт-Петербург превратится в яркое многоцветное общество

 

Пишуть, що життя в Байкалі дуже багате й різноманітне. У районі Листвянки на одному з гектарі дна на глибинах до 4 метрів біологи виявили 172 види безхребетних істот. Я в районі Листвянки, ось дно. Глибина 4—5 метрів. Де ж ті 172 види? Починаю уважно оглядатися, по-думки загинаючи пальці. По дну неквапливо повзе равлик. Он іще один, іншого виду. Віддалік сріблястою хмариною клубочиться зграйка плотвичок. По зеленому накипу губки повзуть маленькі червонясто-коричневі смітинки, які виявляються рачками розміром близько 5 міліметрів. Це один із видів байкальських бокоплавів — брандтія паразитична.

 

Насправді брандтії не паразити, а лише співмешканці губок, але плутанина ця вже закріплена в наукових анналах. Взагалі ж бокоплавів-гаммарид у Байкалі надзвичайно багато — тільки амфіпод 255 видів, тобто третина всіх бокоплавів планети! Інша річ, гцо розрізняти цих рачків, що живуть скрізь — від урізу води до найглибших западин, цікаво лише обмеженому колу фахівців. Але я навчився пізнавати «в обличчя» кілька видів. Найпримітніший — акантогамма-рус Віктора. Він виділяється яскравим помаранчево-жовтим забарвленням, дивними виростами-рогами на панцирі й значними розмірами — до 7 сантиметрів. Ці кумедні «монстрики» зустрічаються практично при кожному зануренні, починаючи з глибини 1,5—2 метри.

 

Приблизно на цих же глибинах гніздуються бички. В озері їх близько ЗО видів, і майже всі вони більше ніде не водяться, крім Байкалу. У весняні й літні місяці всі бички-широколобки прямують на тепле мілководдя, щоб вивести потомство. У ці місяці майже з-під кожного плаского каменя визирає лупата голова. Періодично бички-татусі, які опікуються гронами ікри, роблять попереджувальні випади назустріч рибі. Отже, Байкал це чудове місце, куди хочется повернутися знову!

Читайте также  Красная Поляна Роза Хутор

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *