Байкал, місце куди хочется повернутися

Коли йдеться про Байкал, науковці мимоволі переходять на мову найвищих ступенів: найглибше озеро у світі (1642 м), найбільший у світі запас вільної прісної води (23 600 кубічних кілометрів), у 5 разів перевищує об’єм п’яти Великих Американських озер разом узятих… Причому за чистотою та вмістом розчинених солей ця вода наближається до дистильованої. Видимість у байкальських глибинах може сягати 40—45 метрів — як у найпрозоріших тропічних морях. За площею, щоправда, озеро займає лише 6-те місце у світі, але її можна порівняти з територією Бельгії чи Нідерландів. А якщо врахувати унікальну флору й фауну, багату історію та мальовничі пейзажі, то стає ясно, що місцевість має приваблювати туристів, зокрема й дайверів.

Коли наприкінці червня я прибув до бази відомого дайвцентру в селищі Листвянка, на узліссях і околишніх схилах ще квітли кульбаби й літали перші метелики, а температура води була лише 2 градуси. На початку першого літнього місяця на поверхні Байкалу ще можна побачити крижини.

Якщо на Червоному, Чорному чи будь-якому іншому морі до дайвсайтів треба довго діставатись автомобілем або катером, то в Листвян-ці цікаві місця для занурення є просто в межах населеного пункту. До них можна дійти пішки вулицею, по один бік якої стоять будинки, а по інший розкинувся неозорий Байкал.

Сонячні зайчики миготять на гальці, що встеляє дно. Подекуди зі скельних уламків звисають зелені бороди водоростей… Спочатку дно плавно знижується до 5—6 метрів, а далі різко спадає в глибоку синяву гігантськими східцями. Зупиняюся на позначці 40 метрів, а схил продовжується.

 

Узбережне мілководдя займає в Байкалі незначний відсоток площі. За максимальної глибини 1642 метри середня глибина водойми становить 744 метри! Мало на світі найдеться озер із такою абсолютною глибиною!

Читайте также  Собор Воскресения Словущего

 

Пишуть, що життя в Байкалі дуже багате й різноманітне. У районі Листвянки на одному з гектарі дна на глибинах до 4 метрів біологи виявили 172 види безхребетних істот. Я в районі Листвянки, ось дно. Глибина 4—5 метрів. Де ж ті 172 види? Починаю уважно оглядатися, по-думки загинаючи пальці. По дну неквапливо повзе равлик. Он іще один, іншого виду. Віддалік сріблястою хмариною клубочиться зграйка плотвичок. По зеленому накипу губки повзуть маленькі червонясто-коричневі смітинки, які виявляються рачками розміром близько 5 міліметрів. Це один із видів байкальських бокоплавів — брандтія паразитична.

 

Насправді брандтії не паразити, а лише співмешканці губок, але плутанина ця вже закріплена в наукових анналах. Взагалі ж бокоплавів-гаммарид у Байкалі надзвичайно багато — тільки амфіпод 255 видів, тобто третина всіх бокоплавів планети! Інша річ, гцо розрізняти цих рачків, що живуть скрізь — від урізу води до найглибших западин, цікаво лише обмеженому колу фахівців. Але я навчився пізнавати «в обличчя» кілька видів. Найпримітніший — акантогамма-рус Віктора. Він виділяється яскравим помаранчево-жовтим забарвленням, дивними виростами-рогами на панцирі й значними розмірами — до 7 сантиметрів. Ці кумедні «монстрики» зустрічаються практично при кожному зануренні, починаючи з глибини 1,5—2 метри.

 

Приблизно на цих же глибинах гніздуються бички. В озері їх близько ЗО видів, і майже всі вони більше ніде не водяться, крім Байкалу. У весняні й літні місяці всі бички-широколобки прямують на тепле мілководдя, щоб вивести потомство. У ці місяці майже з-під кожного плаского каменя визирає лупата голова. Періодично бички-татусі, які опікуються гронами ікри, роблять попереджувальні випади назустріч рибі. Отже, Байкал це чудове місце, куди хочется повернутися знову!

Читайте также  Церковь и колокольчики

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *