На повороті річки Влтави

Вигин річки Влтави, шо ділить Чеський Крумлов на дві частини, дивним чином нагадує знайомий зі школи знак безкінечності. А й справді, це невелике містечко дарує нескінченну насолоду! Очевидно, відчуття те спізнали панове з ЮНЕСКО, які включили до свого сакраментального списку ансамбль Чеського Крумлова відразу після Венеції. Понад 300 старовинних будівель, 82 відсотки забудови!

Чеський Крумлов — одне з наймальовничіших містечок Чехії та всієї Європи, практично не поруйноване часом і людьми. Якшо точно, воно майже не змінилося з XVIII століття. Саме тоді останній будівельний бум перетворив закрут Влтави на колекцію незрівнянного бароко.

Одначе є тут і готичні, й ренесансні перлини, бо місто виникло на півтисячоліття раніше, на старому торговому шляху «із австріяків у чехи». Прикордонне розташування між словенською Богемією, німецькими Австрією та Баварією позначилось і на назві поселення: «Крумлов» — це слов’янізоване «Крумме Ау» (з німецької — «Криві Луки»).

Спочатку на лівому березі постав готичний замок, гніздо шляхетського роду Витковців — «панів із Крумлова». До 1300-х років ця династія занепала, і розкішну твердиню успадкували далекі родичі вельмож — Рожмберки. Відтоді запанувала у річковому меандрі «золота доба», шо тривала аж три століття.

Роду Рожмберків стосуються численні означення з часткою «най»: найдавніший, найвідоміший, найвпливовіший рід серед чеських можновладців протягом багатьох століть. Герб династії — червону п»ятипелюсткову ружу, або троянду на срібному полі, — можна побачити на замках, фортецях і палацах не лише Богемії. Володіли вони Чеським Крумловом із 1309 року по 1611-іі.

У чому ж полягав і чому завдячував розквіт Чеського Крумлова та довколишнього краю? Члени родини були талановитими дипломатами та вдатними підприємцями, завдяки чому їхні сила та багатство зростали. Одними з найяскравіших представників достославного роду чехи вважають братів Вілема й Петра з Рожмберка. Вілем був на дипломатичній службі в могутніх імператорів Максиміліана І та Рудольфа II Гамбурзького. Після його смерті маєток відійшов Петру. На той час володіння Рожмберків займали сьому частину всіх чеських земель, налічували близько 100 тисяч підданців, 52 міста й містечка, близько 570 сіл у Чехії, Моравії, Силезії та Австрії.

Читайте также  Стоит ли ехать в Прагу?

Володарі Рожмберки при всьому своєму багатстві були ще й освіченими людьми, доброчинцями, поціновувачами прекрасного та покровителями мистецтв. їхня вотчина приваблювала виробників і торгівців, митців і співців з усієї Чехії, Австрії, Баварії, Угорщини та Північної Італії. Звідти, з багатих і прекрасних венеційських та генуезьких володінь, прийшла в ці благодатні краї доба Відродження і принесла багато шедеврів, заради яких їдуть сюди туристи з усенької Європи.

У XVI столітті грізна твердиня зазнала докорінної перебудови у ренесансному дусі, внаслідок чого замок перетворився на палац. Проте славне військове минуле не було забуте. Недарма центром грандіозного комплексу, який за площею поступається лише Празькому Градові, залишилася велична кругла башта-донжон, така собі «гострилка для Божого олівця». Навколо неї притулилися сорок дрібніших споруд і п’ять внутрішніх дворів замку. Є тут і французький сад, де птахи виспівують свої вічні пісні.

У рамках «Року Рожмберків» у Чеському Крумлові відкрили новий Замковий музей, який розповідатиме і про відому родину, і про наступних тутешніх володарів. Уперше на огляд виставлені оздоблена перська зброя, історія появи якої тут є загадкою, старовинні меблі, замкові та церковні предмети й реліквії. Інтер’єри нагадують золоті часи європейських музейників — XIX століття з акцентом на різноманітність.

Не обійшли увагою ясновельможні Рожмберки, котрі мешкали в замку на лівому березі, й берега правого — міського. Місто Чеський Крумлов веде лік рокам із 1274-го. В епоху Відродження його неабияк прикрасили ратуша, Єзуїтська колегія, капела святого Яна Непомука і церква святого Йошта. Трохи згодом у Крумлові з’явилося два монастирі — міноритів та кларисок, і обидва аж ніяк не зіпсували дивовижного ландшафту.

У 1340-му крумляни заклали собор святого Віта — на честь дуже шанованого у Чехії християнського мученика. Цей храм, на відміну від однойменного у Празі, звели дуже швидко — за якихось сто років. Нині із фресками XV століття тут сусідує гігантський орган 1908 року, а капели у стилі рококо — з бароковими сповідальнями. Втім, уся ця мальовнича еклектика нездоланною силою притягує віруючих і просто туристів.

Читайте также  Тршебич - память о мирном сосуществовании

Спливали віки, й не все кращало на берегах Влтави. Останньому з Рожмберків, Петрові, славні традиції предків не допомогли уникнути боргової залежності. Довелося йому продати дідизну Рудольфові II. Щоправда, імператорові Священної Римської імперії так і не поталанило побачити й оцінити свою вдалу покупку — все було ніколи: монарх до кінця своїх днів носився з алхіміками — пошуковцями філософського каменя. А спадкоємець «золотошукача», Фердинанд II, різко знизив статус міста, подарувавши його своєму улюбленому банкірові…

Петр із Рожмберка переніс свою резиденцію до Требоні. Прості люди любили і поважали його за щирість і чуйне серце. Щодня о 10-й ранку та 6-й вечора він роздавав біднякам із міста й околиць їжу.
Власне, нинішній «Рік Рожмберків» пов’язаний саме із тим, що рівно 400 літ тому помер Петр, останній представник славетного роду. Сумна «кругла» дата зовсім не заважає вшановувати надбання меценатів яскравими експозиціями та веселими історичними дійствами.

Із 1719 року, відколи власниками Чеського Крумлова стали такі собі Шварценберги, провінційне життя тут потекло спокійно і розмірено, завдяки чому місто й збереглося. Особливо не пошкодили архітектурного ансамблю ні всемогутній час, ні дві світові війни. Так і достояло місто до часів, коли спочатку юрби туристів, а вже потім (1992 року) ЮНЕСКО відкрили для себе цю перлину.

Хоча, відверто кажучи, великої заслуги у збереженості з боку шановного міжнародного відомства немає. Краса — вона і без ЮНЕСКО краса. Дякувати треба славним Рожмберкам, їхнім послідовникам і дбайливим городянам за те, що ружа на гербі не в’яне і місто-квітка Чеського Крумлова процвітає.

Використані матеріали Андрія Пирогіва, Віктора Сидоренка

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *