Зелений клапоть суходолу в океані

Маврикій — це зелений клапоть суходолу в океані, його довжина сягає 65 кілометрів, а ширина — 45. Узбережжя острова захищене третім за розмірами у світі кораловим рифом, який формує лагуни з кришталево чистою водою.Цей край, попри всю свою екзотику, є абсолютно безпечним для людей. Мангусти колись винищили всіх отруйних плазунів, а риф не дає доступу великим хижим рибам .

Над рельєфом тут попрацював вулкан, останнє виверження якого сталося ще понад 100 000 років тому. Центральне плато Маврикію, розташоване на висоті до 650 метрів над рівнем моря, — це все, що лишилося від величезного кратера.

Доля Маврикію тісно пов’язана з піратством. Не одне судно було затоплене у ближніх до нього водах.У колоніальну епоху тут утворилася дивовижна суміш культур, провідними «інгредієнтами» якої стали французька, індійська, китайська та креольська. Мешканці острова — люди особливі.

Завдяки привітній і розкутій вдачі маврикійців навколо панує розслаблена, пожвавлена й доброзичлива атмосфера. «Титульним» національним танцем маврикійців стала сега. Її коріння тягнеться з часів рабовласницьких часів, коли невільники після тяжкого дня збиралися біля багать і танцювали під ритми барабанів.

Танцюристи не відривають ніг від землі, адже за часів рабства виконавці постійно були в кайданах. Маврикій — острів не тільки пляжного відпочинку, хоча місця для купання та засмагання тут фантастичні. Острів може запропонувати вам багато різноманітних цікавинок —
від нічного життя до екзотичних сафарі-турів. Деякими тутешніми дивами я з вами поділюся.

Весь острів обсаджений цукровою тростиною — краєвиди вражають. Виробництво цукру лише нещодавно поступилося туризму першим місцем за значенням для економіки, яке воно
утримувало десятки й сотні років.

Із цим промислом пов’язана одна з маврикійських традицій — збір урожаю власноручно починає президент, який зрубує першу тростину. Процес цукровиробництва досить тривалий і трудомісткий. Тростину, зрізану до періоду цвітіння, проганяють між металевими валами, витискаючи з неї сік.

Читайте также  Чудо-острова

До солодкої рідини додають гашеного вапна для відділення білків і нагрівають суміш до 70 градусів, а потім фільтрують і довго випаровують до кристалізації цукру. На острові чимало цукрових заводів, але вони зовсім не псують пейзажу — навпаки, їх відразу можна впізнати за доглянутою територією і прос-то-таки шедеврами ландшафтного дизайну!

А де цукор, там і ром. Цей напій тут популярний і серед місцевого люду, і, звичайно, серед туристів. По-перше, цей продукт якісний, по-друге, має виразний колорит і годиться на подарунок землякам, а по-третє, романтикам він нагадує про піратське минуле острова. Маврикійський ром буває різним — можете знайти від класичного до екзотичних сортів зі смаками кави, ванілі або настояний на плодах лічі.

Цукрову тростину перетворюють на ром досить просто. Переброджений сироп дистилюють і розливають у дубові діжки, що надає рому м’якого коричнюватого кольору та неповторного присмаку. Вам неодмінно запропонують відвідання ромового виробництва, все люб’язно покажуть і про все розкажуть. Тож, приїхавши додому, зможете все переповісти детально, присьорбуючи в цей час із друзями ароматний напій.


Гарним сувеніром для друзів і рідних може стати стручок ванільного дерева. Колись у ацтеків він служив грошовою одиницею, запашною «валютою» сплачували податки. УЄвропі XVI— XVII століть ваніль була дорожча за золото. Та й зараз господині будуть приємно здивовані такому подарунку, адже в Україні справжню ваніль досить складно знайти, майже нереально.

Ванілін і ванільний цукор — не що інше, як сурогати тропічного продукту. Трьох міліметрів стручка, привезеного з Маврикію, вам вистачить, аби приготувати цілу макітру ароматних пиріжків, а маючи цілий стручок, можете_щлий рік частувати гостей смачною випічкою.
 

Читайте также  Как открыть шкатулку с морскими драгоценностями

Оставить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *